Педагогічні можливості сервісів Web 2.0

До основних педагогічних можливостей сервісів Веб 2.0 можна віднести такі:

1.    Використання відкритих, безкоштовних і вільних електронних ресурсів. Під час поширення соціальних сервісів відбувається накопичення матеріалів, які можуть бути використані з навчальною метою.

2.    Самостійне створення мережевого навчального змісту. Людина може не тільки одержати доступ до інформаційних ресурсів, але й взяти участь у формуванні власного мережевого контенту, тобто відбувається інформаційне наповнення мережі Інтернет.

3.    Засвоєння інформаційних концепцій, знань і навичок. Відкриваються нові можливості для діяльності, у яку легко втягуються люди, що не володіють спеціальними знаннями з інформатики.

4.    Спостереження за діяльністю учасників спільноти практики.

5.    Створення навчальних ситуацій, у яких ми можемо спостерігати й вивчати недоступні раніше феномени.

Розглянемо деякі соціальні сервіси Веб 2.0 як засоби освітньої діяльності:

Блог — від англ. Webloging (блогінг) — вхід у «світове павутиння», де людина веде свою колекцію записів. Це особисті записи, що нагадують щоденник. Кожне повідомлення, опубліковане всередині блога, має свою URL адресу, за якою до повідомлення можна звернутися.

Педагогічні можливості:

1.    можливість роботи в мережевих проектах для відображення ходу роботи та результатів діяльності;

2.    забезпечує високий рівень інтерактивності;

3.    забезпечує високий рівень захисту від стороннього впливу.

Можливості використання в педагогічній практиці:

1.    використання як майданчика для педагогічних дискусій; можливість консультування та отримання додаткових знань;

2.    можливість створення педагогічних «віртуальних мереж» (теги);

3.    можливість використання для дистанційного курсу (щоденник);

4.    шкільні щоденники ХХІ ст.

Соціальні закладки. Використовуючи сервіси колективного зберігання закладок, зареєстрований користувач, мандруючи мережею Інтернет, може залишати в системі посилання на веб сторінки, що його зацікавили. Робить він це так само, як це робиться зі звичайними закладками.

Особливості:

1.    закладки можна додавати з будь-якого комп’ютера, під’єднаного до мережі Інтернет;

2.    колекція закладок буде доступною з будь якого комп’ютера;

3.    кожна закладка має бути позначена одним або де кількома мітками категоріями.

Нині є великий вибір соціальних сервісів, які пропонують користувачам зберігати свої закладки:

БобрДобр — http://www.bobrdobr.ru. Соціальний сервіс дає можливість користувачам зберігати колекцію своїх закладок посилань на веб-сторінці. Зберігання закладок на БобрДобр надає можливість зручного доступу до них з будь-якого комп’ютера з будь-якої точки світу, як самому користувачеві, так і іншим людям. Водночас користувач має можливість вирішити, кому і в якому обсязі надати доступ до своїх закладок;

 Румарк — http://rumarkz.ru/ — російськомовний сервіс соціальних закладок.

Як використовувати в педагогічній практиці?

1.    Джерело навчальних матеріалів. Система зберігання закладок спочатку припускає взаємодію користувачів. Ви можете вести пошук посилань, що цікавлять, не тільки всередині своїх особистих закладок, але і всередині всього масиву закладок, який розмістили на сервері всі користувачі сервісу. Система дозволяє виявляти цікаву інформацію в абсолютно несподіваних місцях, користуватися досвідом людей, які шукали схожі об’єкти.

2.    Сховище посилань на навчальні матеріали. Учителі можуть разом вести пошук необхідних матеріалів.

3.    Карти знань. Додаткові сервіси дозволяють представити системи закладок, як карти знань та інтересів. На базі таких сервісів може бути організована навчальна діяльність.

4.    Нові компетентності. Створення для навчання сприятливого середовища для залучення студентів і школярів в пошукову і дослідницьку діяльність нового типу, коли навчання, пошук, написання текстів і класифікація різних цифрових об’єктів, опис тексту — повсякденна діяльність. Шукаємо або пишемо — ми повинні думати про те, як ми потім знайдемо цей документ. Точніше, ми вже не повинні про це думати, якщо ми у своїй повсякденній культурі виробили в собі звичку відзначати і класифікувати.

Соціальні сервіси для збереження мультимедійних ресурсів — засоби мережі Інтернет, які дозволяють безкоштовно зберігати, класифікувати, обмінюватися цифровими фотографіями, аудіо і відеозаписами, текстовими файлами, презентаціями, а також організовувати обговорення ресурсів.

Колективне редагування гіпертекстів. «Вікі-вікі» від гавайського «швидко-швидко».

Вікі-вікі— середовище для швидкої гіпертекстової взаємодії — персональний та груповий інформаційний помічник, що допомагає пов’язувати сторінки і фрагменти бази даних. Радикальна модель колективного гіпертексту — можливість спільного редагування http://uk.wikipedia.org/

Дидактичні можливості вікі-середовища:

1.    доступність та легкість створення та редагування статей (гіпертекст);

2.    можливість спільного редагування статей;

3.    високий рівень інтерактивних ресурсів для дистанційного навчання;

4.    можливість проведення навчальних телекомунікаційних проектів з високим рівнем інтерактивності; можливість публікації методичних матеріалів;

5.    спільне редагування створення та розміщення методичних розробок.

Соціальний сервіс Вікі-Вікі можна використати у педагогічні практиці по-різному:

1.    Подання, розширення й анотування навчальних матеріалів. Можливість залишати замітки й анотації на полях лекції або першоджерела. Кожна стаття в Медіа-вікі пов’язана зі сторінкою обговорення, що може розглядатися як додатковий або зворотній бік статті. На цьому боці статті всі зацікавлені учасники можуть залишати свої коментарі й вести обговорення. Електронний варіант подання навчальних матеріалів дає можливість простежити зв’язки між текстами.

2.    Спільне створення віртуальних краєзнавчих та екологічних екскурсій школярами й студентами. Колективне створення творчих робіт — казок, віршів, есе.

3.    Колективне створення вчительських, студентських і шкільних енциклопедій. Прикладом є проект «Летописи.ру» — http://letopisi.ru/.

Соціальні фотосервіси. Флікр — від англ. flick — легкий ривок, клік, спалах. Flickr — це соціальний сервіс, призначений для зберігання й подальшого особистого або спільного використання цифрових фотографій. Це вебсайт для розміщення фотографій, їх обговорення та архівування. Популярний завдяки зручній та простій системі завантаження та пошуку фотографій. Дозволяє створювати тематичні групи, соціальні мережі. http://flickr.com/.

Можливості:

1.    обмежити доступ до своїх фото;

2.    встановити умови використання фото;

3.    супроводжувати свої фото коментарями;

4.    ставити до кожного фото мітки (теги), які дозволяють знаходити фото в архівах Flickr за темою, місцем або предметом, присутніми на фото;

5.    позначати певні фрагменти фото з коментарем;

6.    прив’язувати фото до місця зйомки або місцезнаходження об’єкта на географічній карті з великою точністю розмістити кожне своє фото в 10 тематичних групах.

Можливості використання у педагогічній практиці:

1.    джерело навчальних матеріалів — фотографії розміщуються на сервері Флікр, надається можливість їх використання у творчих, некомерційних цілях;

2.    сховище навчальних матеріалів. Користувач може розмістити на віддалений сервер 100Мб фотографій щомісяця;

3.    спосіб вивчення карт знань.

Карти знань (англ. Mind map) — спосіб зображення процесу спільного системного мислення за допомогою схем. Перспективним відкритим середовищем для створення карт знань на локальній машині і подальшого розміщення цих карт на різних мережевих сервісах є середовище http://ru.wikipedia.org/ wiki/ FreeMind. FreeMind — вільна програма для створення карт знань.

Геосервіси— сервіси мережі Інтернет, які дозволяють знаходити, помічати, коментувати, забезпечувати фотографіями різні об’єкти в будьякому місці Земної кулі з достатньо високою точністю. Геосервіси викликають зацікавлення в учителів, а особливо в учнів не тільки для уроків географії. Вони можуть виявитися цікавими для роботи в телекомунікаційних проектах.

Геосервіс ВікіМапія http://wikimapia.org — редагована інтерактивна карта (ри3).

Геосервіс «Панораміо» http://panoramio.com — сервіс призначений для нанесення на карту світу назв і фотографій локальних об’єктів. Наприклад, невеликих озер, мостів, залізничних станцій, окремих будинків. Можна визначати відстані, площі земельних ділянок.

Завдяки розвитку мережевих сервісів ми отримуємо можливість спостерігати в мережі інтелектуальну діяльність інших людей. Ми можемо тепер не тільки читати тексти та звіти, які вони пишуть, але й спостерігати, як вони шукають інформацію, як вони класифікують створене й знайдене, як вони використовують інформаційні сервіси. Веб 2.0 вимагає постійного та стабільного доступу до мережі Інтернет. Більшість шкільних адміністраторів ставляться з підозрою до мережевої онлайнової діяльності вчителів та учнів, і встановлює бар’єри на шляху використання Всесвітньої павутини. Тому існують проблеми, з якими зіштовхується Веб 2.0 у стінах школи.

Один із наслідків розповсюдження Веб 2.0 — можливість вибору і розуміння, що сервіси це — дружні засоби, які ми можемо використовувати на свій розсуд. Це — не середовище, у якому ми можемо знайти і скачати інформацію, це скоріше платформа, на базі якої ми можемо спілкуватися з іншими людьми, використовуючи всі можливі мультимедійні ресурси.