Що таке cервіси Web 2.0?

Поступово, інколи навіть стихійно створюються мережеві спільноти, які із часом самоорганізовуються і складаються із людей, знань, програмного забезпечення, місцевих особливостей, соціуму. Тому дуже важливою частиною дистанційної освіти є участь в спільних телекомунікаційних проектах. Так званих «Мережевих спільнотах». Саме для таких цілей служать так звані соціальні сервіси WEB 2.0.

Що ж це таке? Для початку з’ясуємо, що собою являє Інтернет. Передусім це мережа, яка об’єднує між собою комп’ютери плюс необхідне програмне забезпечення, яке надає можливість спілкуватись в ній. Тобто для того, щоб надіслати повідомлення в мережі комп’ютер має покласти дані в конверт, який називають «пакетом міжмережевого протоколу» і правильно його адресувати. Описувати власне структуру, правила роботи, різноманітні сервіси в нашій статті ми не будемо. Для цього є достатня кількість літератури.

Зупинимось на WEB. Фактично WEB, це є саме наповнення Інтернету. World Wide Web в перекладі з англійської «всесвітня павутина». Взагалі перед людством завжди стояла проблема написання такої книги, читаючи яку, розумієш всі терміни, різноманітні зв’язки та інше. Тому автори використовували так звані «зноски» в яких розкривали зміст термінів, розуміння яких (так вважає автор або редактор) необхідне для розуміння твору в цілому. Зрозуміло, що помістити таку кількість «зносок», яка б в повній мірі задовольняла читача (автора) неможливо. Об’єм книги обмежений вагою, розміром, і т.д. Що стосується електронного варіанту, то в тексті також виділяються ключові слова, які вказують користувачеві на те, що існує додаткова інформація, яка знаходиться на іншій сторінці або ж, якщо говорити про мережі то на іншому комп’ютері. Власне в самій додатковій інформації можуть бути ключові слова - «посилання» на іншу сторінку, комп’ютер і т.д. Тобто утворюється дуже об’ємний текст - гіпертекст. Система переплетених взаємозв’язків нагадує павутину. Отже зазначимо, що ключове слово - посилання визначає автор.

WWW являється однією із наймолодших послуг, яка народилась в 1990 році і на кінець 1993 року стала найбільш популярним сервісом. Чому послуга така популярна? Тому, що на WEB - серверах можна знайти різноманітну інформацію із різних галузей знань, яка розміщається на WEB -сторінках, які об’єднані між собою гіперпосиланнями. Об’єднання якоїсь кількості сторінок за певним змістом називають WEB - сайтом. Керує ними адміністратор сайту. Він визначає також об’єкти, які будуть гіперпосиланнями. Отже можна сказати що, WEB першого покоління це епоха сайтів.

Термін "WEB 2.0" ввів Тім О’Рейлі (Tim O’Reily). 30 вересня 2005 він написав статтю, в якій розповів про нову концепцію WEB. Якщо коротко то це епоха, коли в основі Інтернету лежать не стільки сайти, інформація на яких жорстко запрограмована авторами та адміністраторами, а спеціальне потужне програмне забезпечення, яке дозволяє звичайним відвідувачам сайту визначати його наповнення, ключові слова, ділитися своїми знаннями із іншими відвідувачами сайту. Тобто, Інтернет нового покоління — це вже не просто технічний засіб, який об’єднує між собою комп’ютери, а скоріше, засіб спілкування, який дозволяє людям вільно спілкуватися.

Тому віртуальний простір, який створено мережею Інтернет та засобами WEB 2.0 призвів до створення віртуальних спільнот. Термін «віртуальна спільнота» був введений Горвардом Рейнольдом - дослідником соціальних відносин у мережі. Він визначив віртуальні спільноти як соціальні об’єднання, які виростають із Мережі, коли група людей підтримує відкрите обговорення досить довго і толерантною. Оскільки Комп'ютерна мережа Інтернет поєднує між собою не тільки комп'ютери, документи але й людей, організації, тому маємо справу вже із соціальною мережею. Сьогодні категорія «мережевої спільноти» активно використовується соціальними науками і дає змогу поглибити наше розуміння соціальних феноменів. Мабуть в найближчі роки значно зросте роль теорії імовірності і в у прогнозуванні соціальних змін в нашому суспільстві. Якщо ж говорити про освіту, то використання різноманітних мереж (в тому числі і телефонних), призводить також до утворення спільнот, які розв'язують ті чи інші проблеми, пов'язані як і з соціумом, так і певними галузями знань в освіті. Така система динамічно розвивається і її стійкість не в однодумності, а в розмаїтості. Такі моделі застосовуються і для обміну знаннями між вчителем та учнем, кожен із учасників в мережі може бути в свою чергу як «учнем» так і «вчителем». Важливо також і те, що кожен із учасників незалежний від того, коли і як він бере участь в колективній діяльності. Такі спільноти дають змогу як провести дискусії, так і зробити дослідження в різноманітних сферах людської діяльності. Причому кількість учасників може бути надзвичайно великою. Крім цього це люди, яких дійсно цікавлять ті питання, які розглядаються спільнотою.

Отже Web 2.0 — це не зовсім нова технологія, а скоріше зміна способу використання наявних технологій, перехід від монопольного наповнення сайтів адміністратором до

поєднання сайтів, які наповнюються користувачами Мережі. Соціальні Сервіси Веб 2.0 це сучасні телекомунікаційні засоби, мережеве програмне забезпечення, які забезпечують групову взаємодію. Ці групові дії включають:

Персональні дії учасників:

1.       записи думок (БЛОГ або ВіКі- ВіКі);

2.       замітки і анотування чужих текстів (БЛОГ, ДЕЛІШЕС) розміщення медійних файлів (ФЛІКР - фотографії), Ютьюб (видеокліпи), подкасти (podcasts, радіопередачі)

3.       створення на основі геоінформаційної системи Google maps тематичних сервісів

4.       комунікації учасників між собою.